Артур Рембо "Варвар" (з французької поезії) Давно, за днями і порами року, і - за людьми, і - за краями.Майва сирого м'яса на шовкові морів й арктичних квітів;(їх же нема). Очунявши від старих фанфар геройства,--яке все ще вдаряє в серце і в голову, --подалі від старих убивць.-О! стяг сирого м'яса супроти єдвабу морів й арктичних квітів;(вони ж бо не існують). -Блаженство! Живі вуглинки, що дощать у нападах морозу.--Блаженство!-- вогники у дощі вітру діамантів,що землі серцем викинуті й навічно обвуглилися для нас,--О світе! (Далеко від старих відступів і старих пломенів, які ще чуються, які ще відчувають.)Вогонь і піна. Магічне коливання прірв і дзенькіт бурульок по зірках.О, блаженство, О, світе, О музико! І форми, піт, очиці, й волосся довге проплива отам. І білі сльози, які закипають, --О блаженство! -- і жіночий голос, що сягає ден вулканіві печер арктичних вод морів. Ознака... Переклад з англійської - Івана Петришина